Фільтри для води. Який краще? ЧАСТИНА 2.

ФІЛЬТРИ ДЛЯ ВОДИ. ЯКИЙ КРАЩЕ? ЧАСТИНА 2.

ЧАСТИНА 2: СПОСОБИ ОЧИСТКИ ВОДИ, ПРИНЦИП РОБОТИ РІЗНИХ ФІЛЬТРІВ

Для вирішення проблем із водою існує ціле різноманіття фільтрів. Якісь борються із проблемою точково, інші ж застосовують комплексний підхід. Залежно від необхідної кінцевої якості рідини можна застосовувати різні методи. Згрупувати принциповий підхід до очищення води можна наступним чином:

Вугільне очищення або адсорбційний підхід. Для очищення використовується активоване вугілля, яке активно взаємодіє із розчиненими у воді частинками. В першу чергу застосовується для нейтралізації вільного хлору та хлорактивних сполук, які залюбки «чіпляються» до вугілля. Також даний метод застосовується для очищення від залишкових газів, неприємного запаху та органічних з’єднань.

Може зустрічатись у фільтрах як у гранульованій, так і спресованій формі. Якщо вугільний фільтр використовується як частина якоїсь системи очистки, то такий картридж досить дешево видаляє ще й крупнодисперсні сполуки та важкі метали. Зараз часто використовують кокосову шкаралупу, яка до 4 разів краще адсорбує шкідливі домішки, ніж вугілля виготовлене із деревини.

Одним із найбільших недоліків такого способу фільтрації є його «накопичувальна» небезпека. Оскільки визначити ресурс такого методу вкрай важко, можна натрапити на ситуацію, коли картридж із активованим вугіллям уже не може виконувати свої прямі функції та «скидає» у воду усе раніше накопичене. Також неможливе використання зворотної промивки такого фільтра. Тому варто уважно слідкувати за датою зміни наповнювача, аби не отримати ще більш шкідливу воду, ніж до фільтрації.

Даний метод знайшов широке застосування у простих фільтрах-глечиках, в насадках на кран, як частина комплексного підходу – картридж зворотно осмотичних систем та фільтрах типу eSpring.

Поліпропіленова та керамічна фільтрація. Це чисто механічний підхід до фільтрації без використання хімічних особливостей. При застиганні спінений поліпропілен має маленькі проникні отвори (порядку мкм), через які не можуть просочитись великі складові води: іржа, мул, деякі металічні та органічні сполуки. Використовуваний матеріал не може погіршити склад води, стійкий до навантажень та не «віддасть» воді накопичений бруд.

Використання кераміки має фактично той же набір переваг, як і поліпропіленова очистка. Отримують такі фільтри шляхом випікання кераміки при температурі вищій за 1500 °С, при якій утворюються отвори порядку нанометрів. Такий бар’єр уже здатний затримувати деякі солі та бактерії, при цьому не має ніякої хімічної дії на воду. Крім того може використовуватись для гарячої води, чим не може похизуватись поліпропілен чи зворотно осмотична установка.

Дуже часто комбінації із даних видів фільтрів використовують для попереднього очищення у складі більш складних або комплексних систем. Однією із їхніх переваг є можливість зворотної очистки (або продувки) з подальшим ефективним використанням. Загалом це прості, надійні та дешеві фільтри при правильному використанні.

У парі із вугільним очищенням використовуються у фільтрах-насадках на кран. Виконують первинну очистку (або доочистку) води від колоїдних часток, хлору та частково жорсткості. Такі установки мають обмежену продуктивність та ресурс використання із-за компактності.

Очищення ультрафіолетом. Такий метод дозволяє звільнити воду від хвороботворних бактерій та вірусів із дуже великою ефективністю, більше 99%. Короткочасна дія електромагнітного випромінювання ультрафіолетового діапазону фактично миттєво убиває «шкідників» у рідині.

Але такий спосіб варто використовувати лише у парі із гарною механічною фільтрацією. Справа втім, що бактерії та віруси здатні «сховатись» за колоїдні частки та механічні сполуки і не отримати своєї знезаражуючої дози. Тому сам лише ультрафіолет може стати дорогою і не ефективною іграшкою в руках некомпетентної особи.

Поєднання даного методу із вугільною очисткою вдало реалізоване у фільтрах типу eSpring. Використання електронного контролю виключає перевантаження активованого вугілля, а додаткова нейтралізація хвороботворних бактерій та вірусів ультрафіолетом робить їх хорошим помічником на домашній кухні. Головними мінусами системи є неабияка дороговизна та нездатність позбавити воду твердості, а також залежність від безперебійності електромережі.

Катіонізація. Використовує хімічні властивості складових води для нейтралізації тимчасової жорсткості. Рідина проходить через іонізатор (пристрій у вигляді колби із гранулами спеціальної смоли), де катіони Ca та Mg у відповідних карбонових сполуках заміняються натрієм, як більш активним хімічним елементом. Новоутворені сполуки не мають згубної дії на нагрівні поверхні.

Доволі часто використовується у промислових масштабах для зменшення твердості води, цілком можна використовувати на побутовому рівні. Сучасні системи здатні відновити хімічний потенціал смоли і відновити баланс катіонітів шляхом зворотної реакції із повареною кухонною сіллю (такий процес запрограмований на ніч, коли відсутнє навантаження на іонізатор). Важливо пам’ятати, що така фільтрація не забезпечує більше ніякої очистки води і бореться лише із «побутовою» проблемою. 

Дистиляція. Один із найнадійніших способів позбавити воду будь-яких домішок. Спочатку воду доводять до кипіння, а потім утворену чисту водяну пару охолоджують і вона конденсується в окрему посудину. Таким чином, в H₂O фактично відсутні солі твердості, віруси, бактерії, крупнодисперсні сполуки, метали та решта можливих домішок.

Але такий метод є дуже дорогим – багато енергії потребує не тільки нагрівання, але і подальше охолодження пари. Таку воду не рекомендують для вживання людям, так як вона пройшла подвійний агрегатний перехід (пароутворення і конденсація) і має порушену природну структуру. Зате своє широке застосування вона знаходить у промисловості, де потрібна ідеально чиста вода. Втім, нові системи очистки можуть витіснити даний метод, оскільки менш енергозатратні та мають не гірші показники очищення. Для домашніх потреб дистилятори не використовують із-за складності установки.

Зворотноосмотичне очищення. Найсучасніша система отримання води ідеальної якості. Через спеціальну мембрану із отворами порядку ангстрема (діаметр, який дозволяє проходити молекулам води і затримувати інші домішки, які значно більші) продавлюють вихідну рідину і отримують очищену на 99% H₂O. Мембрана здатна затримувати віруси, бактерії, органічні та неорганічні сполуки, хлор, метали і всі крупнодисперсні з’єднання.

В «чистому» вигляді для отримання води не використовується, адже дуже швидко забивалася б. Тому установка ряду попередніх фільтрів (вугільного, комбінації поліпропіленового та керамічного, які виконують свої «прямі обов’язки») здешевлює боротьбу із хлором та колоїдними частками і металами, а мембрана фактично бореться тільки із вірусами, бактеріями та залишковою твердістю води. Продовжує життя спеціального «бар’єру» промивка, яка тягне за собою скидання до дренажу порядку 3 літрів води на кожен очищений кубічний дециметр. Сам процес можливий тільки за наявності тиску в межах 3-6 бар, і навіть при цьому доволі повільно протікає (порядку 1л/хв.). Тому нерідко використовують накопичувальні баки для відфільтрованої води задля отримання запасу близько 10 літрів. Врешті-решт, якість кінцевого продукту повністю виправдовує засоби.

Проте сучасний вибір зворотноосмотичних установок дивує уяву. Існують системи, що здатні забезпечити безперебійну подачу води для ресторанних потреб: кавомашина, льодогенератор та навіть посудомийна машина. Це досягається за рахунок збільшення тиску, що веде до збільшення ККД пристрою аж до 75%.

Як видно із даної порівняльної характеристики, найбільш якісний підхід до очистки води використовується в зворотноосмотичних системах. Багато хто може завважити, що вода без солей та мінералів шкідлива для здоров’я, але це не зовсім так. По-перше, основну порцію мінералів організм отримує не з води, а із продуктів харчування. По-друге, наразі можна легко встановити мінералізатор для збагачення води необхідними мікроелементами. Яка користь від мінералів, якщо у воді є пестициди чи віруси? Тому в першу чергу варто думати про очистку води від шкідливих складових, і лише потім збагачувати її корисними елементами.

Отримати рішення Отримати рішення