Як очистити воду вдома?

Міська мережа водопостачання радує якістю води далеко не усіх. На станції централізованої подачі рідини слідкують за жорсткістю (хоча норматив із самого початку завищений), додають до води хлор для боротьби із вірусами та бактеріями. Зношені металічні труби з радістю «діляться» іржею, у місцях прориву взагалі важко спрогнозувати нових «мешканців» води: мул, метали, бактеріальні та органічні забруднення.

Одним словом, попри непогану прозорість рідини з-під крану (як найбільш видима ознака якості), її варто додатково підготувати для вживання. Хтось наважується придбати дорогий питний фільтр для води, когось влаштовує дешевий очисник, дехто готовий самостійно боротись із забрудниками. Розглянемо способи очищення води вдома самостійно.

НА ОСНОВІ ТЕМПЕРАТУРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ

За допомогою чого можна очистити воду? Першим, і найпопулярнішим способом профільтрувати воду, є кип'ятіння. Звісно, зі збільшенням температури більшість бактерій та вірусів гинуть, але для бажаного результату процедура має тривати хоча б 5-10 хвилин. Хоча для повного знищення вірус Гепатиту А треба тримати у кип’ятку близько пів години, а сибірську язву взагалі 60 хвилин.

В цей час із води випаровується кисень, осідають тимчасові солі твердості (у вигляді накипу) і загалом збільшується концентрація інших неорганічних субстанцій. Якщо ж у воді був присутній хлор, то він під дією температури перетвориться у хлороформ, що є канцерогеном і викликає ракові захворювання. Наближена до агрегатного переходу температура води спричиняє втрату смакових властивостей, дехто взагалі називає таку воду «мертвою» на кшталт дистильованої (там охолоджують водяний пар, тому відбувається подвійний агрегатний перехід).

Такий метод згодиться скоріше під час походу, коли скінчились запаси питної води, а у якості джерела ви не впевнені. Тоді налита у будь-яку посудину рідина і протримана на вогні потрібний час позбавить багатьох проблем, особливо від кишечних бактерій та інших шкідливих збудників. Цигани, як історично кочовий народ, дотепер вживають лише кип’ячену воду – тут немає підстав їм недовіряти.

ОЧИЩЕННЯ ВОДИ ЗАМОРОЖУВАННЯМ

Другим, і по факту протилежним способом, є заморожування. Тут за основу взято іншу властивість води — прагнення будувати ідеальну кристалічну решітку при переході до твердого стану. Саме тому навіть морський лід є прісним, а на поверхні найбруднішої калюжі утворюється прозора кірка під час замерзання.

Скористатись такою особливістю води доволі просто: наливаєте у каструлю води, але не до самого верху і ставите у морозильну камеру на дерев’яну чи картонну підставку. Через певний проміжок часу (орієнтовно кілька годин, залежно від об’єму та потужності морозильної камери), коли приблизно половина води перетвориться в тверду субстанцію, пробиваєте лід зверху і виливаєте «брудний залишок». Розморожену воду бажано випити протягом 10 годин, інакше вона втрачає структуровані корисні властивості.

Даний підхід навряд можна розглядати як постійний метод отримання чистої води, адже він, як мінімум, затратний з точки зору часу — потрібно знати і слідкувати за процесом заморожування. Якщо проґавити момент, фактично усі морозильні камери здатні заморозити воду з усіма її домішками повністю. Та й домашні охолоджувальні установки зазвичай і так під зав’язку завантажені.

ОЧИСТКА ВОДИ, ЗНАЮЧИ ЇЇ ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Адсорбувати із води деякі органічні сполуки, окисники, неприємний запах та присмак може звичайне активоване вугілля у таблетках. Його краще подрібнити (аби збільшити активну площу) та замотати у марлю чи навіть вату, аби чорний пил не просочився в очищену воду. Занурений у воду «мішечок» краще залишити на цілу ніч для кращого ефекту.

Аналогічний принцип дії застосовано у фільтрах (фільтр-глечик або ж картридж складнішої системи), адже це найдешевший спосіб звільнити воду централізованого постачання від хлору. Але роблячи таке у домашніх умовах слід пам’ятати, що часточки пилу вугілля все одно просочяться у очищену рідину і в такому разі її не слід кип’ятити – це призводить до утворення канцерогенних сполук і сприяє розвитку ракових клітин.

На практиці такий метод скоріше використовується у походах – вугілля прямо із вогнища засипають у лійку/пляшку із травою та піском і фільтрують доступну в природі воду через такий бар’єр. В домашніх умовах це зовсім не надійний помічник (хоча і кращий за пусте місце) і потребує неабиякого хисту при застосуванні.

Молоде біле сухе вино можна додавати до неочищеної рідини у пропорціях 1/3 вина, 2/3 води. Через четверть години можна вживати H₂O і не переживати за її бактеріальний вміст. Навіть у біблійські часи апостол Павло закликав вживати із водою трохи вина задля здоров’я і на допомогу шлунку. Метод «веселий», але не із дешевих, ще й з іншими проблемами не здатен боротись.

Лікарські антибактеріальні засоби, на кшталт розчину йоду та марганцівки, в правильних пропорціях здатні вбити органічних та бактеріальних шкідників і не зашкодити організму. Йоду достатньо 3-5 крапель на літр води, безпечна концентрація перманганату калію взагалі коливається в межах 0,1%. Такі методи варто використовувати знаючим людям, або ж лише у крайньому випадку – легке передозування даними засобами призводить до опіків, отруєння та інших важких симптомів.

Найменш затратний з фінансової точки зору — метод відстоювання. Можна налити воду у велику посудину, бажано із чим більшою поверхневою площею. За кілька годин (краще пів доби) на дно осядуть важкі метали та механічні домішки, а газоподібні утворення типу хлору «вивітряться» і значно знизять свою концентрацію. Обережно зливаючи воду із поверхні можна отримати чистішу рідину.

Якщо Вам здалось, що ось же він — ідеальний з точки зору ціна/якість метод — то ви помилились. Мул глиняного походження навряд осяде навіть при тривалому відстоюванні, якщо у воді присутня органіка — чекайте її розмноження, а нітрати чи надмірні солі нікуди не подінуться.

ОЧИСТКА ВОДИ ПРИРОДНИМИ ЗАСОБАМИ

Усі методи даної групи мають однакову антибактеріальну дію, але різний час «спрацювання» і місце географічного розповсюдження. Так десь використовували ягоди горобини, десь у воду кидали листя черемхи, інші очищали воду корою верби чи гілками ялівцю, лушпиння цибулі також знаходило своїх поціновувачів. Але, як фактично і усі методи фільтрації, даний підхід бореться лише із групкою проблем, що викликані шкідливими мікробами – жодних інших очисних функцій природні засоби виконати не у змозі.

ОЧИСТКА ВОДИ МЕТАЛАМИ

Про іони срібла, як очисника води, не чув хіба лишень глухий. Можна у пляшку чи банку із водою вкинути срібну монету і через пів доби мати обеззаражену H₂O. Заможні громадяни можуть дозволити собі навіть посуду для зберігання із арґентуму, який за своїми характеристиками не поступається хлору та іншим «професійним» дезінфекторам.

Подейкують, що в одному із своїх походів Олександр Македонський втратив майже половину війська із-за поганої води. Лишень офіцерський склад залишився без втрат, так як пив воду зі срібних бокалів. Підтвердженим фактом є те, що очищена таким чином вода може дуже довго зберігатись і не псуватись. Хоча таку воду можна ще називати і «посвяченою».

Ще одним металом із дезінфікуючими властивостями є мідь. Після чотирьох годин у контакті із металом вода позбувається заражених частинок. Однак присутність міді в рідинах робить із таких ядовиту речовину, тому ЗБЕРІГАТИ воду в мідному посуді КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО!

«Металічні» методи очищення води актуальні лише у випадку її зараження бактеріями та вірусами. Жорсткість води, інші метали, механічні домішки та пестициди дані методи не усунуть. Очищувати хлоровану воду такими методами також безглуздо, оскільки напрям обох процедур ідентичний, а результат не стане вдвічі кращим. Але в поході на довгий термін срібна ложка може стати в пригоді не лише за прямим призначенням.

ОЧИСТКА ВОДИ КАМІНЦЯМИ

Хороші антибактеріальні властивості проявляє кремінь, який можна придбати навіть в аптеці. Промитий у теплій воді камінець кладуть на дно посудини із водою, процес знезараження триває кілька днів. Потім потрібно злити верхній шар рідини для вживання, а нижній з осадом (3-5 см) обов’язково відправити у дренаж.

Шунгіт також вважається хорошим помічником при очищенні води, володіє адсорбуючими та антибактеріальними властивостями. Там де його добувають в промислових масштабах, використовують навіть в очисних станціях як матеріал швидкого очищення, хоча ніяких екстраординарних властивостей він не має.

Вдома шматочки шунгіту також занурюють у воду, залишають на пів доби і пожинають плоди — вода стає очищена від хлору та бактеріальних забруднень. Блукаючи просторами Інтернету можна зустріти статті про надзвичайні властивості цього матеріалу, щось на кшталт «заряджає воду» чи «очищає від усіх забруднень», але це науково не підтверджені факти.

Очищення камінцями вода має фактично такі ж особливості, як і використання металів, тільки деякі можуть мати ще й адсорбційні властивості. Солі жорсткості, механічні та колоїдні домішки, нітрати та фосфати у воді таки залишаться. Якщо такі матеріали вам десь трапляться, то ними можна скористатись, але цілеспрямовано їх купувати та сподіватись на бездоганний результат — необачно.

Провівши за клавіатурою добрячу годину, можна натрапити і на інші варіанти отримання чистої води. Можна банально довіритись власним смаковим відчуттям – язик людини запросто відчуває надлишок у воді хлору та навіть наявність канцерогенів. Перевагою даного методу є повна особиста відповідальність, адже в разі чого варто дорікати лише собі.

Для автора даної статті не зовсім зрозумілий метод додавання повареної солі. Механізм в принципі можна зрозуміти — кинувши ложку NaCl в літровий об’єм можна сподіватись на додаткову знезаражувальну дію від хлору, та на заміщення натрієм атомів Ca та Mg у тимчасових солях твердості. Вибиває із себе коментар, що таку воду не бажано вживати кожен день – який сенс взагалі заморочуватись і вирішувати одні проблеми, якщо семимильними кроками настигнуть інші?

Для жителів віддалених гірських регіонів можна на свій страх і ризик скористатись дощовою водою. Але перевірити де гуртувались хмари (над якими заводами та фабриками із розсипом пестицидів) навряд вийде навіть у синоптиків. Якщо ви ходите під дощем без парасольки чи капелюха, і у вас не почало випадати волосся — можна припустити що опади не кислотні. Щодо інших складових хмар говорити ще складніше, адже хмари можуть гуртуватись щораз в інших місцях.

Чи не найбільш екзотичним для мене став метод шерстяної нитки. В посудину із забрудненою водою занурюють шерстяну нитку, а інший її кінець — в пусту банку. Кажуть, через деякий час вода почне капати в пусту тару, причому абсолютно чиста. Тут питань всього два: яка швидкодія та якість води, хоча звучить метод заворожуюче.

Усі вище перелічені методи спирають на певні властивості води чи матеріалів, які здатні її очистити. Спільним для усіх методів є їхня недосконалість — немає жодного, який прибрав би із води лише забруднення і залишив корисні складові. Фільтри та системи зворотнього осмосу виглядають безпечніше, хоча і з ними варто розбиратись скрупульозно.

Отримати рішення Отримати рішення