Як очистити воду зі свердловини

Близько 30% людей в Україні користуються особистими свердловинами та колодязями. При цьому, більшість із них твердо переконані, що особисте джерело води набагато безпечніше за централізований водопровід. Насправді, не все так гладко і приємно.

Особливості води зі свердловини та колодязя

Реальні дослідження якості води у одному з районних центрів показали цікаві результати. Для порівняння бралась вода із: криниці — порядку 20 метрів, свердловини — порядку 50 метрів, водопровідна з типової «Хрущовки». Ніяких підприємств, тваринних ферм та інших масштабних техногенних шкідників поряд із місцями забору води небуло.

Вода із криниці: перевищено вміст нітратів та пестицидів, зашкалює твердість води, надмірний вміст металів, «багатий» бактеріальний вміст. Нагадую, глибина очищення порядку 20 метрів, а вода непогана на смак, без специфічного кольору, смаку та запаху.

Вода зі свердловини: перевищено поріг жорсткості води, надмірний вміст металів, нітрати та пестициди в допустимих «верхніх» межах, бактеріальний світ присутній але бідніший, ніж у попередньому варіанті. На смак вода не така багата мінералами, без «разючого» запаху, смаку, кольору.

Вода централізованого постачання: бактеріальні проблеми відсутні із-за наявності хлору, жорсткість у межах державних стандартів (нехай і завищених), метали та хімічні складові — в допустимих межах. Таку воду без попереднього очищення від хлору вживати заборонено, але проста вугільна фільтрація робить із неї найбільш корисну для вживання, у порівнянні з приватним водопостачанням.

Даний приклад наведений для того, аби люди звернули увагу на дану ситуацію та перевірили свої джерела. Якщо ситуація не плачевна, то можна спати та вживати H₂O спокійно, зайвої перестраховки не буває. Але у аналогічному до вищенаведеного випадку, краще подумати над причиною проблеми та способом її вирішення. 

Чим вода у особистих джерелах насичена і чому? Небезпека для організму

Причин може бути маса, і добре коли проблема лише одна. Опади поступово просочуються через шари ґрунту і тим самим очищаються та насичуються відповідними мінералами чи хімічними компонентами. Елементарна логіка підказує, що чим глибше джерело, тим чистіша у ньому вода. На перший погляд усе так і є, але бувають деякі особливості.

1. Пестициди. Широко застосовуються у сільському господарстві для боротьби із шкідниками (рослинами, комахами, тваринами). За останні півстоліття об’єми їх використання збільшились в десятки разів, запроваджено чіткі нормативи щодо транспортування, використання та внесення таких речовин. Особливу увагу звертають на близькість водних ресурсів. Здатність просочуватись в артезіанські свердловини спричинила закриття в США близько третини таких джерел води із-за даного виду забруднення. В Україні, нажаль, контроль за рівнем вмісту пестицидів у воді не ведеться.

Особливу небезпеку пестициди несуть із-за свого накопичувального характеру, вплив якого підсилюється із підйомом по харчову ланцюгу. Більшість засобів є канцерогенними (сприяють раковим захворюванням), здатні викликати мутації та накопичуватись в організмі. Звичайне кип’ятіння не дозволяє їх позбутись, іноді навіть підсилює канцерогенну дію.

Отож, якщо поряд із колодязем чи свердловиною  є активно діючі поля промислового значення, варто остерігатись проблем із водою. Хоча це я далеко забіг, майже усі люди використовують ті чи інші пестициди на власних ділянках – для боротьби із колорадським жуком, шкідливими комахами чи для пригнічення бур’янів. І навіть якщо ви збираєте «поїдача картоплі» вручну, не обприскуєте дерева та регулярно сапаєте бур’ян, то сусідська «турбота» за рослинами доволі просто може просочитись до вашої криниці.

2. Нітрати. Ще один вид допомоги рослинам, тільки у вигляді добрив (солей нітратної кислоти). Добре накопичуються у вегетаріанських продуктах харчування, гарно розчиняються у воді. Токсична дія однакової кількості нітратів при вживанні продуктів слабша в 1.25 рази, ніж розчинених в H₂O .

Уся небезпека солей нітратної кислоти полягає у перетворенні в організмі людини до нітритів, які шляхом подальших хімічних реакцій здатні утворювати навіть канцерогени. Допустима норма добового надходження нітратів для дорослих чітка — 325 мг, на вживання із водою (соком, чаєм, супом) припадає приблизно четверта частина. При перевищенні допустимої дози здатні викликати тахікардію, нудоту, утруднення дихання, діарею та інші недуги.

Зазвичай, спокуса збільшення врожаю поступається бажанню уберегти своє здоров’я, а проблеми з організмом списуються на вік/атмосферу/нерви/заразних співрозмовників. Ще одним джерелом збільшення концентрації нітратів у воді є близькість вигрібних ям та відстійників, звідки концентровані залишки органічного походження просочуються до колодязів та свердловин.

3. Солі твердості. Кількість та різноманіття мінералів формує смак води, проте судити про її якість лише на смак не варто. Зазвичай, «смачна» вода багата і на неорганічні солі, зокрема кальцієві та магнієві. І хоча організм потребує як одного, так і іншого хімічного елемента для правильного функціонування, проте вони мають бути органічного походження (набагато краще засвоюються із продуктів харчування).

Концентрація солей жорсткості може змінюватись і бути різною навіть у сусідніх криницях. Першою ознакою перевищеної норми жорсткості води є накип, наприклад, на поверхні чайника. Збільшені витрати миючих засобів також можуть бути помітні неозброєним оком, та й на смак іноді відчутна певна «терпкість» у більш твердої H₂O.

Кількісний вміст солей кальцію та магнію залежить фактично лише від порід, по яких підземне джерело протікає та має безпосередній контакт. Меншою мірою прослідковується залежність від складу ґрунту, через який просочується дощова чи тала вода. Твердість води підземних джерел майже не залежить від пори року — така вода не випаровується протягом літа і не збільшує тим самим концентрацію інших складових, в тому числі солей жорсткості.

4. Бактеріальні інфекції. Насправді, такий вид забруднення води доволі специфічний, адже навіть при потраплянні бактерій у підземну водойму, вони не зможуть активно розмножуватись. Відсутність сонячних променів, низька температура води (зазвичай 7-8 градусів) — це досить несприятливі умови для їх існування.

Але вважати, що у підземній воді не може бути бактерій чи вірусів також необачно. Перші, при потраплянні у криницю, можуть швидко перейти у процес «стагнації» та чекати більш сприятливих умов для розвитку. Та й не усім вірусам необхідний донор для життя, вони можуть бути у законсервованому стані і чекати потрапляння до необхідної живої клітини. Непристосовані до «сирої» криничної води люди, доволі часто отримують розлад шлунку саме із-за наявності у воді різноманітних бактерій.

Розміщення приватних відстійників неподалік свердловини може призвести до просочування усього різноманіття вірусно-бактеріального світу до каналу подачі води (труби), а там і власне до води. Варто пам’ятати, що для повного знезараження H₂O, її потрібно кип’ятити не менше 10-15 хвилин, що негативно відображається показами електролічильника,  та й вміст важливого кисню у такій воді стає вкрай малим.

5. Механічні домішки. Доволі часто пласт води у колодязі буває менше 1м у товщину. Якщо ж прибування потрібної для життя рідини сповільнене і не встигає вчасно  відновити необхідний об’єм, доводиться хитрувати і, наприклад, опускати насос фактично на дно. Нижня поверхня криниці зазвичай глинистого походження і при постійних вібраціях та русі води каламутиться і тут же потрапляє у насос.

Разом із глиняним мулом може потрапляти пісок, земля чи інші дрібні частинки, характерні для конкретного випадку та типу прошарку. Позбавитись таких складових води можна дуже просто, банальним відстоюванням або ж дешевими фільтрами. Проте не завжди дрібні частинки мулу осідають навіть через пів доби, а великі колоїдні об’єднання швидко забивають відповідний фільтр. Варто пам’ятати, що механічні частки дуже важко виводяться із організму і зазвичай накопичуються в нирках.

6. Металічні сполуки. Залежно від особливостей місцевості, у воді може бути перевищено вміст якогось конкретного чи цілої групи металів. Причому перевищення вмісту марганцю не обов’язково може бути поряд із Нікополем, а вміст титану перевищено лише під Іршанськом чи в басейні річки Самоткань.

Ще в часи СРСР проводились масові наукові дослідження щодо рентабельності видобування певних корисних копалин в конкретних районах. У тому ж таки районному центрі (читай вище) вживають воду із завищеним вмістом урану, хоча видобування там не ведеться із-за невиправданої економічної складової. Така сама ситуація може бути фактично в будь-якому регіоні, лише змініть уран на інший шкідливий елемент та поміняйте назву районного центру.

Багато металів у малих кількостях необхідні організму і зазвичай надходять при збалансованому раціоні. Але невелике перевищення їх концентрації починає труїти організм і накопичуватись у деяких органах, спричиняючи ланцюгові хворобливі реакції, тому дуже важливо здійснювати очищення води зі свердловини від заліза.

7. Сірководень. Їдкий отруйний газ із яскраво вираженим запахом тухлих яєць. Також бере важливу участь у функціонуванні організму, але перевищення його концентрації негативно впливає на здоров’я людини.

Причин його появи у воді може бути декілька. По-перше, це особливості місцевості — є території, де він залягає у породі та насичує воду. По-друге, він виділяється при розкладанні живих організмів та деяких продуктів — тому наявність гнійників чи випадкове потрапляння падалі в джерело буде відразу відчутним на запах та смак.

Негативні наслідки для техніки

Для техніки відчутну небезпеку несуть не всі вищезгадані компоненти. Особливу увагу варто приділити солям твердості, адже вони осідають на ТЕНах та поверхнях резервуарів із гарячою водою. Новоутворена кірка веде до збільшених витрат електроенергії, призводить до перегрівання та виведення приладів з ладу.

Серед техніки, яка може постраждати, варто виділити:

• Двоконтурний котел або бойлер для нагрівання води
• Пральна машина
• Чайник
• Кавоварка, праска

Уся ця техніка по-своєму важлива та у разі її поломки спричиняє неабиякий дискомфорт. Найгірше, що ремонт таких поломок дуже дорогий, а іноді взагалі змушує позапланово звернутись до магазину.

В той же час, забитий механічними складовими фільтр коштує дешевше та майже не призводить до інших шкідливих наслідків для техніки. А присмак мулу чи пісок навряд порадує, коли ви бажаєте насолодитись філіжанкою чаю чи кави.

Методи очищення води із свердловини та колодязя

Існує чимало методів очищення води зі свердловини від нітратів, глини, піску та інших домішок. Деякі виконують комплексну фільтрацію, інші лише очищення від одного забруднила. Будемо висвітлювати згідно повноти виконуваної очистки, спочатку будуть найбільш комплексні методи, в кінці – «точкові» способи фільтрації:

• Система зворотного осмосу. Завдяки напівпроникній мембрані, отвори якої дуже малі, на виході отримують лише молекули чистої H₂O та кисню (як найменших складових рідини). Даний метод здатен очистити воду від пестицидів, нітратів, металів, вірусів та бактерії.

Головна перевага — очищення від усіх можливих проблем та цілковита економічна доцільність.

• Проточні системи фільтрації. Зазвичай складається із комбінації різних картриджів, які заповнені відповідно до необхідного очищення. Використовувані реагенти у картриджах групують відповідно до виконуваних функцій:
  • очищення від механічних складових води
  • пом’якшення рідини
  • видалення окремих складових (металу, нітратів)
  • адсорбційні реагенти
  • універсальні
  • Установки для пом’якшення води. Дані установки зазвичай направлені лише на зменшення твердості джерельної рідини, можуть використовувати різні ефекти для досягнення цілі:
    • Іонізатор — установка, яка за допомогою хімічної реакції замінює атоми кальцію та магнію в солях жорсткості на катіони натрію. Відфільтрована рідина не шкодить пристроям і не так активно взаємодіє з миючими засобами.
    • Електромагніт — потужне пристосування у формі хомута, яке можна ставити поверх труби. Потужні магнітні властивості групують молекули солей твердості та метали у більші структури, котрі не здатні осідати на нагрівні поверхні. Новоутворені структури досить великих розмірів і можуть навіть чистити пошкоджені поверхні від накипу.

Отож, якщо ви твердо вирішили очистити воду із свердловини чи криниці, треба спочатку визначитись якої якості вода потрібна. Вибір підходящої системи очищення води у котеджі, залежно від характеристик води – лише перший і доволі простий крок. Подальший вибір із числа «однотипних» установок ще змусить вас добряче помізкувати.

Отримати рішення Отримати рішення