Системи очистки води на основі зворотного осмосу

СИСТЕМИ ОЧИСТКИ ВОДИ НА ОСНОВІ ЗВОРОТНОГО ОСМОСУ

На сьогоднішній день фільтри зворотного осмосу набирають популярності. Люди все більше звикають довіряти лише собі, тому піклування про рідину, яка на 70% складає наш організм – цілком виправдане рішення. Але, стикаючись із системами очистки води методом зворотного осмосу, виникає цілий ряд запитань.

 ЩО ТАКЕ ЗВОРОТНИЙ ОСМОС?

Перше, і цілком логічне запитання, стосується власне технології. Осмос – це природне явище, яке дозволяє регулювати вміст рідини. Якщо розділити чисту H₂O та водний розчин спеціальною мембраною (яка пропускає лише молекули двоокису водню), то почнеться вирівнювання хімічного потенціалу рідин. При цьому, концентрований розчин почне «затягувати» у себе чисту воду у прямому розумінні слова, зменшуючи її об’єм (правило з’єднаних посудин тут не діє). Зупинити такий процес можна, приклавши силу, яка зветься осмотичним тиском.

Якщо ж таку силу перевищити, процес піде у зворотному напрямку – крізь мембрану буде просочуватись чиста вода із розчину. По суті – це продавлювання води через спеціальний бар’єр із дуже маленькими отворами. Це стало можливим після дослідження розміру молекули H₂O (який значно менший за віруси, бактерії, органічні та неорганічні сполуки, метали та окисники), за рахунок чого інші складові води не проходять крізь напівпроникну мембрану. Тому боятися назви і технології не потрібно – це скрупульозно продуманий, але зрозумілий фільтр.

ЯК ВЛАШТОВАНА УСТАНОВКА ЗВОРОТНОГО ОСМОСУ?

Усі системи такого виду фільтрації влаштовані однаковим чином і мають наступні складові:

• корегування тиску (в разі необхідності);
• попередні фільтри;
• насос/помпа;
• мембрана;
• накопичувальний бак (в разі необхідності);
• постфільтр;
• додатковий функціонал (ультрафіолетова лампа, мінералізатор, структуризатор);
• кран для зручного користування;
• елементи кріплення та з’єднання.

Зазвичай системи працюють у діапазоні від 2 до 6 бар, тому якщо існують перебої або джерело води не потрапляє у даний діапазон тиску – потрібне використання редуктора (для пониження) або помпи (для підвищення). Попередні фільтри готують суміш до продавлювання і здебільшого видаляють агресивні (по відношенню до мембрани) речовини. Далі насос створює необхідний тиск, аби явище зворотного осмосу змогло протікати, а мембрана пропускає лише чисту H₂O. Постфільтр зазвичай виконує додаткові функції – прибирає запах, новоутворені гази та корегує смак.

Оскільки процес не надто швидкий (менше 1л на хвилину для бюджетних установок), доволі часто комплектується накопичувальним баком близько 10 літрів. Зазвичай цього вистачає для побутових потреб і економить час. Нерідко користуються і додатковим функціоналом: ультрафіолетовими опромінювачами (додаткове знезараження води), мінералізаторами (насичують воду необхідними корисними мікроелементами) та структуризаторами (очищають воду від «поганої» інформації та роблять її більш сприятливою для організму). З механічними елементами все також доволі зрозуміло.

НАВІЩО ПОТРІБНІ ПЕРЕД- ТА ПОСТФІЛЬТРИ?

Використання лише мембрани та необхідного тиску робило б систему необґрунтовано дорогою. Крупнодисперсні сполуки, метали та хлор дуже швидко б забивали і виводили спеціальне «сито» (найдорожчий елемент установки) з ладу. Тому, першою складовою будь-якої установки згадують ряд попередніх фільтрів, які зменшують навантаження на мембрану і виконують початкове очищення значно дешевше.

Зазвичай, це комбінація вугільних, керамічних чи поліпропіленових фільтрів. Перший може бути як гранульованого так і пресованого типу, очищує воду від хлору (агресивний окисник, вкрай шкідливий для мембрани) та металів. Керамічні та поліпропіленові фільтри мають різний розмір отворів (одиниці мкм) та виконують очищення від мулу, іржі та інших «великих» складових рідини. Часто підбір попередніх фільтрів відбувається на основі аналізу води – це дозволяє використати оптимальну комбінацію з точки зору економії та максимальної ефективності.

Постфільтр ставлять перед подачею води і його значення не менш важливе. Пресоване вугілля (найчастіше кокосове) виконує останнє корегування води: прибирає гази, видаляє неприємний запах та корегує смак. Якщо крізь мембрану зуміли просочитись певні шкідливі елементи (ймовірність кілька відсотків), то і вони затримуються даним фільтром.

ДОДАТКОВІ ОПЦІЇ

В першу чергу потрібно виділити мінералізатор, як додаткову функцію. Не секрет, що фільтр зворотного осмосу прибирає з води і корисні мінерали також, тому використання даного пристосування цілком виправдане. H₂O, насичена у потрібній кількості такими елементами як Ca, Mg, Na, K та іншими, додає воді ще й приємний запах та присмак. Іноді мінералізатор іде як одне ціле із пост фільтром, тим самим спрощує його установку та навіть корегує кислотний рівень – більш лужний рівень pH корисніший для організму.

Для гурманів не існує порогу довершеності. Тому деякі користувачі при покупці сучасної системи віддають перевагу максимальному «тюнінгу». Очищену воду можна додатково стерилізувати від бактерій та вірусів ультрафіолетом, які мають крихітний шанс опинитись після проходження мембрани. Такий хід все ж має практичне значення при рідшому користуванні установкою та наявністю накопичувального баку, де і можуть розвиватись згубні організми.

Вишенькою на торті може бути структуризатор води. Якщо вірити теорії про інформаційну складову води (структурована вода таки довше зберігається), то і такий девайс згодиться. Він очищує водопровідну рідину від поганої інформації (а яка ще може бути в іржавих трубах чи із домішками пестицидів?), структурує її та максимально наближає до найчистіших природних зразків.

 «ЗАХИСТ ВІД ПРОТІКАННЯ» ТА ПРОМИВКА МЕМБРАНИ

У дешевих системах використовується чотирьох ходовий клапан або авторегулятор. Він керує тиском та напрямком потоку води в установці – виконує найбільш «інтелектуальну» функцію. Саме завдяки даному пристрою підтримується необхідний тиск для роботи мембрани, її промивка, регулюється наповнення бачка та подача води через кран. Нерідко авторегулятори виходять з ладу, що може призвести до:

• протікань;
• постійного зливу води в каналізацію;
• зміщення точки оптимального тиску і неефективної роботи мембрани;
• постійної (не потрібної) роботи помпи.

Використання сучасних шведських систем нівелює усі ці недоліки. Там використовується електромагнітний клапан, який значно надійніший. Його увімкнення відбувається періодично, тим самим оптимізується об’єм та ефективність очищення напівпроникного фільтра. Відсутність накопичувального бака також зменшує варіанти можливих поломок. Зазвичай такі установки поставляються у закритому корпусі, де на дні встановлено чутливий до води датчик – при потраплянні на нього рідини він перекриває подачу води на вхід системи. При проживанні на поверсі, вищому за перший, може запобігти непередбачуваним тратам на ремонт сусідських приміщень нижче.

Особливості накопичувальних баків

Демократичні (за ціною) установки часто мають у своєму складі накопичувальні бачки, адже продуктивність роботи бюджетних систем не перевищує 1 л/хв. Навіть на побутовому рівні цього може бути не достатньо, якщо користувач бажає наповнити чайник чи каструлю. Встановлення резервуару вирішує цю проблему, адже ємності від 8 до 15 літрів цілком достатньо для щоденних періодичних потреб. А система наповнить бачок непомітно. Зазвичай, двох людей спокійно «обслуговує» 8 літровий накопичувач.

При виборі установки варто звернути увагу на якість бака. Це має бути виключно чистий матеріал (далеко не усі види пластмас та металів), адже вода у ньому може перебувати протягом значного терміну і просто необхідно виключити можливість взаємодії очищеної рідини із матеріалом ємності. Та й не варто забувати про надійність, адже в разі поломок саме бачок може завдати найбільше шкоди сусідам за рахунок «миттєвого» об’єму.

Альтернативою накопичувальному баку може стати проточна система. Вона використовує більш потужний насос та витривалішу мембрану(найважливіші елементи установки) для збільшення пропускної здатності, тому ціна доволі контрастна в сторону здорожчання. Але вона виключає «застій» води, як наслідок у бактерій шансів на розмноження не залишається – можна спокійно знехтувати, наприклад, УФ опромінювачем.

ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ДЕШЕВІ УСТАНОВКИ ВІД ДОРОГИХ СИСТЕМ?

На ринку України уже представлено більше 30 виробників зворотних осмотичних систем. США, Європа, Китай та Україна – головні конкуренти між собою. Зазвичай, бюджетний варіант має мінімум ступенів очистки (3 передфільтри та 1 постфільтр), невеликий бак, не надто якісну мембрану та низьку якість з’єднувальних елементів. Навряд можна знайти в ряду найдешевших довготривалу гарантію та бездоганне резюме виробника.

По мірі зростання вартості можна розраховувати на покращення наступних критеріїв:

• збільшення ступенів очистки (аж до 7 різних перед- та пост фільтрів);
• покращення якості мембрани, як наслідок її довготривалості та ККД усієї установки;
• розширення діапазону допустимого робочого тиску;
• подовження гарантійного терміну;
• покращення з’єднувальних матеріалів;
• поява додаткових опцій (захист від протікання, проточна система, наявність віддаленого контролю за якістю води);
• надійність виробника, підтверджена відповідними сертифікатами та кількістю реальних задоволених клієнтів.

Слід пам’ятати, що навіть найдешевша (в межах розумного) установка значно підвищить якість води.

ДОГЛЯД ЗА СИСТЕМОЮ

Як і будь-який пристрій, системи зворотного осмосу здатні виходити з ладу, навіть найдорожчі. Ймовірність дуже мала, але вона існує. Варто це завжди пам’ятати.

Догляд за установкою варто розпочати із правильного монтажу. Це виключить механічні пошкодження вузлів та з’єднань, які найбільш вразливі (перегинання, тріщини та неправильне затискання). Ще раніше потрібно грамотно врахувати особливості тиску подачі води (перебої та стрибки мережі), адже це може вивести з ладу мало не всі елементи пристрою. Прозорі колби фільтрів допомагають візуально оцінити ступінь їх готовності до роботи, тому іноді варто поглядати на установку.

Якщо використовується накопичувальний бак, потрібно давати йому працювати (навіть якщо вода не потрібна, раз на кілька днів треба зливати її) аби уникнути «застою» води. Не рекомендується навантажувати установки, які не розраховані для цього (за один раз забирати об’єм більший за розміри баку – нехай рідина поступово набереться і насос отримає «відпочинок»). І хоча нічого страшного не станеться, але це убереже час та нерви користувача від виснажливого спостерігання за тоненькою цівкою.

Потрібно завжди пам’ятати дату заміни елементів установки, адже це впливає як на швидкість роботи системи, так і на якість готового продукту вживання. Орієнтуватись можна на наступні терміни придатності:

• блок попередніх фільтрів – приблизно 3-6 місяців (залежно від виробника та якості води);
• мембрана – від одного року (залежно від виробника);
• пост фільтри – від 6 місяців (залежно від типу та виробника);
• фітинги, клапани, прокладки – залежно від виробника (у разі протікання);
• насос – у разі виходу з ладу (зазвичай служить більше 5 років).

У разі виникнення незрозумілих шумів (насос працює ривками або не вимикається, йде постійний злив води у дренаж) чи візуальних дефектів (протікання, утворення тріщин, підозрілий колір рідини у колбі) потрібно обов’язково розібратись із джерелом проблеми. Зазвичай, «незначні» і не термінові повадки доволі швидко стають підґрунтям масштабних проблем. І хоча вищою математикою при монтуванні системи і не пахне, якщо не впевнений у власних силах – краще довірити справу компетентним людям.

Значно спрощується догляд за системою у разі використання виключно якісних вузлів та матеріалів. Такий підхід здорожує стартову вартість установки, але це цілком виправдано:

1. Якісні та унікальні (не універсальні) попередні фільтри не тільки працюють в 2-3 рази довше, але і значно надійніше захищають мембрану.
2. Якісні мембрани у змозі очищувати воду без заміни навіть більше 5 років. Такий напівпроникний бар’єр більший за розміром і виготовлений із надійніших матеріалів (кращий захист від протікань).
3. Надійність виготовлених вузлів. Такі «допоміжні» деталі зазвичай найчастіше призводять до протікань. Звести до мінімуму загрозу потопу на вашій та сусідській кухні – одне із найважливіших завдань, яке можна реально вирішити у такий спосіб.
4. Перевірений поставщик та установник. Наявність сертифікатів, власної служби сервісу, лабораторії з контролю якості води – ось головні козирі дійсно надійних фірм. Для них головне завдання не продавати, а забезпечити максимальний сервіс та якість води людям.

Доречним буде порівняння із автомобілями. Якщо обрати дешевий транспортний засіб, він також у змозі робити необхідні перевезення – все ж не піший хід. От тільки говорити про комфорт, надійність машини та процесу перевезення треба обережно. Люди, які обрали дорогі та перевірені марки автомобілів, рідко жалкують і повертаються до дешевих транспортних засобів з цілого ряду відомих причин. Краще один раз заплановано заїхати на сервіс, ніж проводити левову частину вільного часу у гаражі із гайковим ключем у руках.

Отримати рішення Отримати рішення